
Київ може затопити через те, що в створi будiвництва залiзничного мосту було намито штучний острiв
Про заходи столичної влади щодо забезпечення пропуску весняної повенi 2010 року та виконання протиповеневих заходiв доповiдали керiвники комунальних служб мiста Києва пiд час розширеного засiдання Колегiї КМДА.
«Згiдно з рiшенням начальника Цивiльного захисту м. Києва – Київського мiського голови Леонiда Черновецького – профiльними службами столицi негайно будуть дослiдженi зони, де в разi необхiдностi можливе проведення евакуацiї населення. Тут будуть органiзованi вiдповiднi навчання. Хочу пiдкреслити, що мер дав доручення фiнансувати усi заходи, пов’язанi з пропуском весняної повенi. Це питання перебуває на особливому контролi мiського голови», – пiдкреслив перший заступник голови КМДА Анатолiй Голубченко.
Вiн додав, що вiдсьогоднi бригади Мiнiстерства надзвичайних ситуацiй України перевiрятимуть усi територiї можливого пiдтоплення у столицi – зокрема, в Оболонському, Подiльському, Деснянському, Днiпровському та Дарницькому районах.
Доповiдаючи на розширеному засiданнi Колегiї КМДА, начальник Головного управлiння з питань надзвичайних ситуацiй Вiталiй Пшеничний повiдомив, що вiдповiдно до розпорядження Київського мiського голови створено мiський та районнi оперативнi штаби для органiзацiї та проведення заходiв безпечного проходження весняного паводку, якими вжито низку запобiжних заходiв.
Зокрема, з урахуванням попереднiх прогнозiв та отриманої iнформацiї ГУ з питань надзвичайних ситуацiй, ГУ МНС України в м. Києвi, ВАТ «АК «Київводоканал», ВАТ «Київгаз», АК «Київенерго», КК «Київавтодор», «Київелектрозв’язок» та КП «Плесо» визначенi аварiйно-вiдновлювальнi бригади та технiка для проведення робiт на перiод весняної повенi, пiдготовленi електростанцiї, вiдкачуючi засоби, будiвельна технiка, обстежено стан зливоприймачiв, проводиться робота iз забезпечення безперебiйної роботи систем зливної каналiзацiї в умовах можливої повенi на автошляхах мiста.
Поповнюються матерiальнi резерви для попередження та лiквiдацiї надзвичайних ситуацiй в обсягах, якi б дозволили провести запланованi заходи.
На випадок погiршення якостi води у Днiпрi проводяться заходи по пiдготовцi до роботи плавучої насосної станцiї “Роса - 300”.
Органiзовано взаємодiю та обмiн iнформацiєю про гiдрометеорологiчну ситуацiю з Українським гiдрометеорологiчним центром МНС України, Державним комiтетом України по водному господарству, Укргiдроенерго, Iнститутом водогосподарсько-екологiчних проблем.
За попереднiми оцiнками та отриманими клiматичними екстремумами, вiдкореговано карти-схеми зон можливого пiдтоплення. Визначено об’єкти життєзабезпечення населення, транспорту, енергетики, зв’язку та iншi об’єкти господарювання, що можуть зазнати негативного впливу. Для бiльш чiткого визначення зон пiдтоплення Головним управлiнням з питань надзвичайних ситуацiй разом з Iнститутом «Передових технологiй», Гiдрометеорологiчним центром МНС України проводиться робота по створенню комп’ютерних геоiнформацiйних модулiв з картами для вiдображення та прогнозування можливих ситуацiй.
Проведено перевiрку стану гiдротехнiчних споруд водосховищ, ставкiв та об’єктiв, якi потрапляють в зону шкiдливої дiї льодоходу, повенi та паводку.
Пiд час Колегiї, Головному управлiнню контролю за благоустроєм мiста було доручено в кожному районi столицi створити комiсiї з перевiрки усiх iмовiрних зон пiдтоплення та очистити їх вiд смiття, яке може потрапити до Днiпра та зiпсувати питну воду. Крiм того, спецiальною комiсiєю за участю фахiвцiв Держпромнагляду, Мiнiстерства надзвичайних ситуацiй України, Головного управлiння з питань надзвичайних ситуацiй КМДА буде обстежено крiплення усiх об’єктiв, якi встановлено на водi.
За словами Вiталiя Пшеничного, стан рiчок Днiпро та Десни зазнав значних змiн внаслiдок намиву великих площ пiску пiд забудову, якi звузили заплаву водоймищ. Крiм того, сьогоднi масово вiдбуваються змiни територiальних меж пойми на заплавних територiях Днiпра у примiськiй зонi Конча-Заспа: намиваються великi штучнi масиви ґрунту на заболочених лугах, з проток виймаються значнi обсяги пiску, будуються рiзного роду локальнi захиснi пiдпорнi стiнки. Все це спричиняє звуження природної ширини основного русла (ширина якого була 7 км, а зараз становить 700 м) i проток, що зменшує спроможнiсть русла для пропуску можливих високих вод.
Забудова заплави котеджами i дачними будинками не завжди вiдбувається з урахуванням можливого пiдйому рiвнiв води весною. В результатi намиву або пiдсипки при забудовi часто вiдбувається локально на окремих дiлянках, що також може викликати додатковi i тривалi пiдтоплення об’єктiв, розташованих на бiльш низьких «не пiдсипаних» вiдмiтках (92,0).
«Небезпечна ситуацiя, яка може виникнути в Києвi, ускладнюється i тим, що в створi будiвництва залiзничного мосту будiвельним управлiнням «Днiпро-мiст» було намито штучний острiв, довжиною – 390 м, шириною – 350 м (вiдмiтка 94 м балтiйської системи), для облаштування будiвельного майданчика. Таким чином живий перерiз Днiпра в створi будiвництва залiзничного мосту зменшено приблизно на 40%. Унаслiдок цього, в створi будiвництва залiзничного мосту може виникнути додатковий пiдпiр рiвня поверхнi води при проходженнi весняної повенi, що несе загрозу пiдтоплення територiям вище залiзничного мосту. У тому числi Гiдропарку, Трухановому острову, Русанiвським садам. Тому було дано доручення вiдповiдним службам лiквiдувати штучний острiв до настання весняного водопiлля», – поiнформував Вiталiй Пшеничний.
Вiн додав, що на зменшення можливого максимального рiвня води i зменшення строкiв його формування впливатиме робота Київської та Канiвської ГЕС та режим заповнення Київського водосховища. Вiталiй Пшеничний запевнив, що наразi дамби Київського моря перебувають у задовiльному технiчному станi.
Запобiжними заходами по недопущенню зниження вмiсту кисню та появи запахiв в джерелах водопостачання є своєчасне штучне розкриття крижаного покрову рiчок та Київського водосховища. У зв’язку з цим Київська мiська державна адмiнiстрацiя звернулась до Ради нацiональної безпеки та оборони України з проханням дати доручення Держводгосту та МНС України провести заходи щодо попередження загибелi риби на водосховищах та iнших водних об’єктах областi шляхом поламання криги на Київському водосховищi, рiчках Прип’ять та Десна.
За прогнозами фахiвцiв, визначальним фактором у пропуску весняної повенi буде погодний чинник, зокрема взаємодiя температурного режиму i опадiв. Зважаючи на значнi запаси снiгу, за умови iнтенсивних опадiв та рiзкого пiдвищення температури повiтря в перiод снiготанення, у третiй декадi квiтня можна очiкувати пiк весняної повенi.
|