News :: MOSTOBUD – In the news :: year 2008

Метро на Троєщину під загрозою

Дачників Русанівських садів підбурюють на протест власники котеджів

Землі під дачі на Русанівських садах 1957 року виділяли на 25 років. Будувати тут можна було лише споруди для садового реманенту. Та чомусь сьогоднішні садівники «забули» про це. І повиростали всюди кількаповерхові котеджі, до них провели воду, газ, каналізацію. І приватизували землю. Щоправда, не всюди. Адже одним з генеральних планів розвитку Києва було визначено, що через сади пройде стратегічна траса метро на Троєщину. І тому у розпал приватизації 1999 року Київрада наклала мораторій на приватизацію земельних ділянок, розташованих на трасі Подільського мостового переходу. Це – 25-та, 26-та та 27-ма лінії.

А коли розпочалось будівництво Подільсько-Воскресенського мосту, дачники почали бунтувати. Ніхто своїми халупами поступатися не забажав. У червні 2007 року Київрада доручила комунальному підприємству «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва» викупити земельні ділянки на території Русанівських і Воскресенських садів, що перебувають в приватній власності громадян, з вирішенням майново-правових питань у повному обсязі. Вона мала також забезпечити компенсацію громадянам, які не оформили прав власності на земельні ділянки. Київрада затвердила й варіанти компенсації за земельні ділянки, зелені насадження і споруди садівникам Русанівських і Воскресенських садів, що підлягають зносу. Зокрема, цим громадянам пропонувалися земельні ділянки площею до 10 соток і забезпечене будівництво садових будиночків та інших споруд «під ключ». Ще один варіант компенсації – надання земельної ділянки і виплата грошової компенсації за знесену споруду і зелені насадження. Крім того, передбачається також повна компенсація за землю і споруди або надання квартири загальною площею, рівноцінною площі садового будиночка. 

« 24 власники погодилися на придбання квартир, 5 – на грошову компенсацію, решта — на отримання земельних ділянок в іншому місці, – повідомив перший заступник голови КМДА Денис Басс. – Садоводи, які дали свою згоду на грошову компенсацію, вже отримали кошти, Зараз, у зв’язку з інфляцією, цим землевласникам буде здійснено доплату до компенсації. А для садівників, які погодилися на компенсацію житловою площею, вже профінансовано будівництво нових квартир. Укладено також 146 угод щодо компенсацій за принципом «спочатку надання компенсації, а вже потім відселення». Заяви ж ОСТ «Русанівські сади» про додаткове відселення мешканців 600 ділянок у санітарних зонах не відповідають дійсності. Міністерством охорони здоров’я України визначено дві санітарні зони по 50 метрів, яких ми чітко і дотримуємося. А ті землевласники, які дезінформують громадськість, спекулюють цією ситуацією у власних цілях. Тим садівникам, які до цього часу не надали згоди на отримання компенсації та відселення, надіслано листи з пропозицією укладення мирової угоди. У разі незгоди на добровільне вирішення питань, відповідно до діючого законодавства, повинна розпочатись стадія судового вирішення, за якого можлива лише грошова компенсація». Денис Басс наголосив, що столична влада докладе максимум зусиль, щоб пришвидшити вирішення питань із землевласниками Русанівських садів та завершити будівництво метро: «Будівництво Подільсько-Воскресенського мосту для нас є особливо важливим завданням. Адже спорудження цього транспортного об’єкту дасть можливість суттєво покращити сполучення лівого та правого берегів Дніпра, щонайменше півмільйона мешканців Троєщини зможуть швидко та комфортно дістатися центру столиці». 

Київська міська влада остаточно відкинула ідею будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу в обхід Русанівських садів, чого вимагали дачники. За словами Дениса Басса, обхідний варіант безперспективний, оскільки в цьому випадку майбутня лінія метро використовуватиметься тільки на 60% і не охопить Воскресенку. Крім того, поєднання потоків з двох мостів на проспекті Ватутіна спровокує неминучі затори. Альтернативний варіант будівництва майже вдвічі дорожчий. 

Кореспондент «Вечірки» вирішив поспілкуватися з дачниками не під час галасливих мітингів, організованих їх керівниками, а в неформальній обстановці. Обійшов усі три лінії. Лише у кількох халупках побачив ознаки життя. Та, на відміну від сусідніх ліній, де вже повиростали котеджі, людей тут не було видно. Лише на зупинці автобуса вдалося поспілкуватись з кількома мешканцями дач, що підлягають відселенню. І – перше здивування: жінка, яка назвалась Галиною Федорівною, на запитання, чи знає вона про знесення, відповіла: «Так, знаю. Але хазяїн сказав нам, що можемо ще років зо два жити спокійно, ніхто нас не чіпатиме». Виявляється, знімає дачу, оскільки це дешевше, ніж наймати квартиру у місті. Так само зробили двоє «гастарбайтерів», які погодились відповісти на моє запитання. «На цих лініях таких як ми, багато», – сказав Микола з 26-ї лінії. «Корінних» дачників надибав лише двох. Між нами зав’язалась дискусія щодо компенсації. Андрій Вікторович одразу зазначив, що йому ніхто нічого не пропонував. «Правда, прислали якусь анкету із запитаннями, що ми хочемо отримати навзамін, – сказав він. – Ми її відіслали до мерії, проте, мабуть, уже протягом року жодної відповіді немає. Хоча чув, що на 27-й лінії п’ятеро вже нібито квартири отримали». «Та що ви кажете, – підключився до розмови Василь Степанович із 26-ї лінії. – Це лише чутки. Мені, наприклад, нічого не пропонували. Але, відчуваю, якось приженуть бульдозера і знесуть мою хатину. Ви кажете, компенсація? Нам сказали, що компенсуватимуть по кілька гривень за дерево. А за хату – 20 тисяч. Хіба це гроші сьогодні? Розумію, що метро на Троєщину потрібне. Та під бульдозер не лягатиму – все одно не допоможе. Галас здійснюють керівники садового масиву і ті, хто живе поруч. Мовляв, їхні котеджі потраплять до санітарної зони. А ті, що подалі, незадоволені майбутнім порушенням їхнього спокою. Серед них, кажуть, чимало депутатів, тож звично для себе піаряться». «Сусіди казали, ніби хтось ходить, пропонує, – розповіла дівчина Наташа з 27-ї. – Але хто, до кого – не знаємо. У секреті, напевно, тримають ті, хто погодився. До нас ніхто не приходив. Хоч ми були б не проти, щоб нам дали таку саму ділянку з уже готовим будинком у будь-якому районі Києва. Боїмося, якщо знесуть, то взагалі з носом залишимось». 

Тож виходить цікава картина: дачники із «червоних» ліній спокійно живуть у своїх міських квартирах, заробляючи на здачі своїх халупок «гастарбайтерам» і ховають один від одного пропозиції влади? Керівники садівників збирають одну за одною прес-конференції, де заявляють про можливий бунт, а рядові русанівці чекають вигідніших пропозицій. Власники ж котеджів підбурюють сусідів, теж сподіваючись зловити рибку в каламутній воді. 

Водночас, мостобудівці про ситуацію з дачниками добре знають. Та зарадити їй вони не можуть. «На жаль, ми жодного впливу на процес виплати компенсацій власникам тих ділянок не маємо, – розповів кореспонденту «Вечірки» радник голови наглядової ради ВАТ «Мостобуд» Віктор Коробков. – Це виключна компетенція міської адміністрації». За його словами, компанія у будь-який час готова продовжити зведення мосту, аби тільки ситуація зрушила з місця: «Про терміни завершення будівництва у такому разі говорити важко. Просто треба розуміти, що замовлення нових необхідних конструкцій і матеріалів вимагає щонайменше півроку». 

Мабуть, владі час переходити в рішучий наступ, бо інакше троєщинці так і не дочекаються метро до Євро-2012.