Відкритий лист голові Київської міської державної адміністрації Леонідові Черновецькому
Шановний Леоніде Михайловичу!
Я поздоровляю вас з обранням главою столиці однієї з найбільших світових держав. Але, на відміну від ваших колег у Парижі, Римі чи Гельсінкі, яким належить виконувати здебільшого представницькі функції, на київського міського голову чекає безліч нерозв'язаних господарських проблем.
Одна з них - мости через Дніпро, що розрізає тримільйонне місто на дві частини.
Перспектива розвитку нашої столиці визначається на десятиліття вперед Генеральним планом. Так, ще з часів Генплану 1966 року в Києві визначена необхідність семи міських мостів через Дніпро, а є тільки чотири, і п'ятий, Подільський, ще тільки будується.
Генеральний план 2002-го, коли Київ уже був столицею суверенної держави, підтвердив гостроту проблеми з мостами через Дніпро.
Про складність переїхати через Дніпро в годину пік ви знаєте не з чуток, якщо їздили без блимавок і міліцейського ескорту. За кількістю автомобілів на душу населення Київ уже наближається до європейських столиць - 230 автомашин на 1000 жителів, а от за дефіцитом мостів перебуває на першому місті. Мало того, що наявні мости перевантажені транспортом, вони ще й потребують капітальних ремонтів.
На початку 90-х років, одразу після відкриття Південного моста через Дніпро, було розпочато роботи з Подільського переходу під суміщений рух автомобілів і метрополітену. Вибору місця переходу передували глибокі всебічні дослідження найрізноманітніших чинників - містобудівних, економічних, гідротехнічних, екологічних, соціальних. Здається, що траса, по якій будується міст, із цих позицій оптимальна. На правому березі вийшла за межі історичного Подолу, з найменшими втратами проходить над Рибальським островом. На лівому березі траса пролягає вузькою смугою по території Русанівських садів.
Потрібно перемести 300 садових ділянок. Це мінімальне вторгнення на територію побудованих 50 років тому садових ділянок, що опинилися всередині столиці європейської держави.
У своїх заявах для преси ви дорікнули у відсутності узгодження будівництва моста із власниками садів. Мова не може йти про узгодження траси мостового переходу - вона погоджена Кабміном України і відповідає вимогам Земельного кодексу України. Може йтися не про згоду власників садових ділянок на проходження траси, а про їхню згоду на пропоновані умови переселення і відшкодування. Громадськість не раз обговорювала проблеми будівництва мостового переходу ще на початку 90-х років, для садівників навіть готували майданчик для переселення. Але фінансування припинилося, і було зупинено розпочаті підготовчі роботи, зокрема і з перенесення садових ділянок.
Моє звернення до вас зумовлене появою у ЗМІ суперечливих висловлювань про проблеми будівництва Подільського мостового переходу. Постараюся внести ясність у цю ситуацію, відому мені не з газетних публікацій: я - головний інженер проекту Подільського моста. Будучи автором проектів мостів через Дніпро в Києві - Метро, Московського і Південного, вважаю, що маю право висловити власну думку.
Критичне перевантаження наявних мостів змусило вашого попередника Олександра Омельченка, попри фінансові труднощі, у 2004 році відновити будівництво моста. Рішення це було дуже виправдане, можливо, навіть запізніле.
За роботу взялися ті, хто перервав її десять років тому. Будівельники - це "Мостобуд", колишній ордена Леніна "Мостобуд № 1", який побудував в Україні в післявоєнний період усі мости і який заслужено визнавали найпередовішим у всьому СРСР. За два роки зроблено дуже багато. І дуже шкода, що 3 травня, коли ми всі, причетні до будівництва Подільського мостового переходу, підготували на мосту інформацію про стан справ, ви, не доїхавши двісті метрів до моста, повернули назад, так і не побачивши, що зроблено і які перспективи. Я стверджую: і жодної "критичної ситуації, що склалася з будівництвом моста", немає. Трохи більш як за два роки виконано величезну роботу, практично без підготовки. Що справді сьогодні склалося - це звуження фронту робіт. Із семи кілометрів переходу побудовано два, розгортаються роботи на головному об'єкті переходу - мосту через Дніпро. У середині року на ньому має розпочатися монтаж сталевих конструкцій.
Справді, будівельники вперлися на лівому березі в садові ділянки, а на Рибальському острові - у складні умови робіт на промисловій території. Але це суто суб'єктивні труднощі, котрі на підставі чинних в Україні законів мусить розв'язати київська влада. Розмови про те, що є варіант прокладення мостового переходу в обхід садів, на мою думку, тільки віддалять нормальне розв'язання питання. Як автор проекту я стверджую, що автодорогу можна пустити в обхід. Але для Подільського мостового переходу під суміщений рух автомашин і метрополітену іншого шляху, крім передбаченого проектом, немає.
Сподіваюся, що ви, шановній Леоніде Михайловичу, знайдете час для всебічного й об'єктивного вивчення проблем будівництва моста і посприяєте в якнайшвидшому введені його в експлуатацію.
З повагою, Г. ФУКС,
інженер, професор,
заслужений будівельник України,
лауреат Державних премій.


