Подільсько-Воскресенський масштаб

Распечатать
"Хрещатик"
Віталій КУРІННИЙ
2005-12-23
На Трухановому острові та в урочищі Горбачиха будівельники встановили 46 пар мостових опор, нині триває зведення переправи через Десенку

На цій грандіозній будові ні вдень ні вночі не припиняється робота. Навіть у новорічні свята мостовики відпочиватимуть лише першого та сьомого січня. Нині вже повністю зведено 46 пар опор, з них 29 - на Трухановому острові й 17 - в урочищі Горбачиха. Роботи тривають цілодобово одночасно в кількох місцях. Зокрема чимало фахівців і техніки зосереджено на спорудженні переправи через Десенку. Її монтують у дві зміни (по дванадцять годин кожна) 150 спеціалістів (дві вахти по 75 робітників). Як розповів заступник голови правління акціонерного товариства "Мостобуд", начальник будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу Михайло Мартинюк, металева конструкція, вагою в п'ять з половиною тисяч тонн, а завдовжки 330 метрів буде (як і весь об'єкт) двоярусною і стоятиме на чотирьох опорах. У майбутньому її верхньою частиною курсуватимуть авто, нижньою - поїзди метрополітену. Збирати міст почали у серпні нинішнього року, а завершити планують наприкінці квітня 2006-го. Для робіт на Десенці спеціально замовили в Запоріжжі два експериментальні козлові крани, які здатні піднімати до 35 тонн вантажу. Пересувні підйомники дещо модифіковані, мають п'ятдесятиметрові прольоти по осі, трохи вищі від стандартних, але легко рухаються змонтованими для них рейками. Бетонний розчин із машини одразу піднімають угору і заливають в металеві опалубки. На суші працює ще з десяток баштових кранів. "Морські" операції робітники проводять за допомогою катерів і понтонів.

За словами Михайла Мартинюка, нині опори споруджують у напрямку Русанівських садів. Водночас мостобудівці завершують виливати бетонні конструкції під аркову переправу на правому і лівому березі Дніпра. Із п'яти пар вже готові чотири. Вони в кілька разів більші від тих, що триматимуть семикілометровий мостовий перехід: на одну таку опору витрачається близько чотирьох тисяч кубометрів бетону (тоді як на звичну - вісімсот-тисяча кубів).

Кілька мостозагонів працює і на зведенні переправи через гавань, для сполучення Рибальського острова з Набережно-Хрещатицькою вулицею. Та головна робота попереду - монтаж і встановлення 472-метрової аркової конструкції, яка з'єднає два береги Дніпра. Цікаво, що у воді такого велетня не підтримуватиме жодна опора (за винятком тимчасових, призначених для збірки переправи). Власне проліт над річкою становитиме 344 метри, а по 64 метри заземлять на обох берегах. Вага "місточка" сягне 15 тисяч тонн.

Михайло Мартинюк зазначив, що всі металоконструкції надходять на об'єкт за встановленим графіком. Якщо раніше обладнання здебільшого закуповували в Росії, то нині надають перевагу вітчизняному виробникові. Зокрема столичному підприємству "Ленінська кузня". Уклали також угоду з Дніпропетровським заводом імені Бабушкіна. Оскільки надалі головні роботи триватимуть на воді, мостобудівці замовляють спеціальну техніку й обладнання. Нині у Севастополі розробляють модель плавзасобу, аналогів якого поки що немає на теренах СНД. Вантажопідйомність суперкрана понад 1200 тонн, стріла сягатиме вісімдесятиметрової висоти. Принцип роботи плавзасобу - балансування, тобто понтони заповнюватимуться водою, яка компенсуватиме вагу, що підніматиме агрегат. У подальшому підйомник використають на спорудженні переправи через Дніпро в Запоріжжі, поблизу острова Хортиця. А згодом - на об'єктах в інших державах, які межують з нашою акваторією. Попередня вартість цієї установки 75 мільйонів гривень. Третину коштів на її спорудження вже освоєно. На шляху із Севастополя до Києва кран має пройти три каскади ГЕС. Він припливе до столиці з початком навігації, навесні 2007-го, коли почнеться монтаж головної аркової конструкції.

Хоча торік у військових закупили чимало понтонів, нині їх бракує. Тому зробили додаткове замовлення кільком вітчизняним підприємствам.

Як повідомив начальник будівництва Михайло Мартинюк, темпи робіт постійно зростають. Якщо торік мостовики освоїли понад 100 мільйонів гривень, то нинішнього вже 500 мільйонів (хоча планувалося 200-250). На 2006-й передбачено 800 мільйонів (хоча скоріш за все ця сума перевищить мільярд). Якщо врахувати, що попередньо на спорудження Подільсько-Воскресенського мостового переходу передбачалося спрямувати усього понад п'ять мільярдів гривень, то нині вже використано двадцять відсотків від запланованого, вважає пан Мартинюк. Протягом 2005-го залучили значно більше робітників. Якщо спочатку тут було два мостозагони, то нині їх сім (дві вахти по півтори тисячі осіб). Всі працівники забезпечені гуртожитками у Пущі-Водиці, в Пуховці, на Солом'янці.

Триває також подальше проектування мостового переходу. Загалом же на семикілометровому відрізку спорудять не тільки переправи через річки, озеро Райдужне, а й естакади, дорожні розв'язки, підземні тунелі. Щоправда, у холодну пору року темпи будівництва дещо спадають, позначається сезонність, використання технологій зимового бетонування, погодні умови. Але поки що грудень сприяє мостобудівцям в успішному завершенні запланованих робіт.